Стоп! БУЛІНГ!

Телефони довіри:

0 800 500 335 або 116 123 (з мобільного) - Національна "гаряча лінія" з питань протидії насильству та захисту прав дитини

0 800 500 005, або з мобільного 116 123 цілодобово -Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації

1547 - Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству .

1545 - Урядовий кол-центр ;

0 800 213 103 - У разі необхідності також надається правова допомога, звертатись на гарячу лінію Координаційного центру з питань безкоштовної правової допомоги.

План заходів щодо роботи закладу у сфері протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на 2025 рік

БУЛІНГ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ 

Анкета для учнів  "СТОП!! БУЛІНГ!!
Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена. Анкета "Стоп! Булінг!" проводиться з метою моніторингу обізнаності дітей стосовно проблеми булінгу та його проявів у шкільному середовищі.
Дайте, будь ласка, відповіді на питання. Опитування анонімне, ніхто не дізнається ваших особистих даних. 
Посилання на анкету:   https://forms.gle/1vxTo9CNiS3JwcXd6

Анкета для батьків «Булінг у шкільному колективі»

Шановні батьки!
Ми проводимо дослідження проблеми булінгу у нашому навчальному закладі. Ваша участь у цьому дослідженні важлива, і ми розраховуємо на Вашу об’єктивну оцінку та ширі відповіді. Анкета анонімна, а результати опитування будуть використані лише в узагальненому вигляді.
Будемо щиро вдячні за відповіді на всі запитання анкети. Дякуємо за участь!

Посилання на анкету:   https://forms.gle/vZ5ZxfviJuubTYhP8

Анкета для вчителів  

«Проблеми насильства та цькування (булінгу) в шкільному колективі»

 Запрошуємо Вас до участі у проведені опитування з проблеми насильства та цькування (булінгу). Уважно прочитайте запитання та варіанти відповідей. Подумайте і оберіть відповідь, яка відображає Ваші думки, ставлення, переконання. 

Посилання на анкету :   https://forms.gle/DsUz1ABxnM9VqzAeA

Інструменти школи для вимірювання рівня булінгу в закладі освіти

Візуальні матеріали для роздруку

МІЖВІДОМЧИЙ АЛГОРИТМ ВЗАЄМОДІЇ 

ЩОДО ПРЕВЕНЦІЇ ТА ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) 

Банк громадських організацій, що надають послуги дітям, які постраждали від насильства, зокрема сексуального

20 грудня 2022 року розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалено Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року.

Метою цієї Стратегії є забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія будь-якій дискримінації у сфері освіти, для всіх учасниць/учасників освітнього процесу, на всіх рівнях освіти шляхом запровадження змін у структурно-організаційному та змістовно-процесуальному аспекті.

В документі визначено базові принципи, цільові групи та стратегічні цілі, що стосуються декількох освітніх проблемних напрямків (інклюзивності навчання, посилення ролі закладів освіти, посилення компетенцій персоналу тощо). Кожна з цілей має рекомендовані завдання, показники та етапи досягнення.

У додаток до Стратегії Урядом прийнято «Операційний план виконання заходів на 2022-2024 роки з реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року». В плані визначено основні заходи на виконання цілей щодо реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти, строки виконання та відповідальні. З повним текстом документу можна познайомитися тут https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1163-2022-%D1%80#Text

Стратегія гендерної рівності в освіті

"Стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року" Презентація 

• “Зупинимо булінг разом”: для закладів освіти створили тематичні плакати
• Що сказати дитині, яка є свідком булінгу
• Якщо ви дізналися, що ваша дитина стала об`єктом булінгу
• Якщо ви дізналися, що ваша дитина булить інших

Як зрозуміти, що вашу дитину піддають цькуванню

Анкета для учнів "Булінг в школі"

Анкета для батьків, щодо виявлення рівня знань про булінг та його прояви.

Анкета для педагогів «Булінг у дитячому колективі»

Анкета для учнів "Агресія і насильство"

Гайди для батьків до соцмереж Snapchat та Likee

https://stop-sexting.in.ua/adult/hayd-dlia-batkiv-snapchat-ta-likee/?fbclid=IwAR3llxDt4vLbakbNFfYn5xmgWLIIEldy-AiPmN37R7u1YSWZPDcqBYM27zI_aem_AQD_xYKvioVJT_YJ6NsgbGxNUIUko_Bxtoh7fpB1XIBc0tB5ZS_rw4qzM6xWSIUA5V0

Система багаторівневої шкільної антибулінгової програми

Види булінгу

Причини булінгу

Наслідки булінгу

Домашнє насильство

Безпека дітей в інтернеті:рекомендації для батьків

Як допомогти дітям справитися з булінгом

            БУЛІНГ - (англ. bullying, від анг. «bully» — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник, «to bully» — задиратися, знущатися, змушувати погрозами, bully — залякувати, цькувати) — прояв агресії з подальшим залякуванням особистості і появою можливості її повного   підпорядкування собі і своїм інтересам. Це повторювані, свідомі, навмисні та обдумані дії з наміром нашкодити, викликати страх шляхом погрози подальшою агресією.

            КІБЕР-БУЛІНГ - це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.

            Реальний булінг - це ситуація в шкільному дворі, де старші чи сильніші діти тероризують молодших. Реальний буллінг, на відміну від кібер-,  закінчується, коли дитина приходить із школи додому. Віртуальний терор продовжується і вдома.

            На відміну від реального цькування, для кібер-булінгу не потрібно мати перевагу в силі чи соціальному статусі, достатньо мобільного телефону чи комп’ютеру, плюс бажання тероризувати.

            Суть булінгу вбачають все-таки не в самій агресії або злості кривдника, а в презирстві, зневазі — сильному почутті відрази до покірливого, того, хто ніби не заслуговує на повагу. Це дозволяє кривдникам шкодити без почуття провини, співчуття чи емпатії. Кривдник надає собі привілеї домінантності, контролю, права виключення та ізоляції жертв. Також значну роль у процесі булінгу відіграють спостерігачі, яких за дослідженнями 88% від усіх дітей: частина з них долучається до кривдника, інша, аудиторія, підбурює його до подальшого знущання, і лише від 10 до 20% намагаються якось допомогти, коли над кимось знущаються.  Потерпілий не здатен ефективно захищати себе, тому певною мірою беззахисний перед кривдником або їх групою. Кривдник не припиняє свої дії після того, коли йому так скажуть батьки чи вчителі, він наступного разу просто «не попадеться на гарячому».

Сексуальному насильству - НІ!

До кого звертатися, якщо ви стали свідком насильства над дітьми?  

До органів та установ, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству. Серед них:
▪️служби у справах дітей;
▪️уповноважені підрозділи органів Національної поліції;
▪️органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;
▪️органи охорони здоров'я, установи та заклади охорони здоров'я; 
▪️центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 
▪️суди; 
▪️прокуратура;
▪️уповноважені органи з питань пробації.   

«Гарячі лінії» з питань запобігання та протидії насильству:  
▪️15-47 - урядова «гаряча лінія» для осіб, які постраждали від домашнього насильства; 
▪️116-123 або 0 800 500 335 - національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації;
▪️116 111 або 0 800 500 225 - національна «гаряча лінія» для дітей та молоді; 
▪️0 800 213 103 – «гаряча лінія» системи безоплатної правової допомоги.

Дуже часто діти бояться розповідати про пережите насильство, адже у більшості випадків кривдник — близький родич чи знайомий. 

Ось кілька ознак того, що ваша дитина пережила сексуальне насильство. 
1. Замкненість.
2. Різка зміна активності та комунікації, менша контактність. 
3. Негативна реакція на тактильний контакт. 
4. Негативний настрій або «емоційне оніміння». 
5. Різка зміна ваги — її втрата чи набір. 
6. Плаксивість, чутливість до критики. 
7. Нічні кошмари. 
8. Дисоціації (все, що відбувається, здається нереальним). 
9. Панічні атаки. 
10. Порушення пам’яті (амнезія). 
11. Ангедонія (неможливість отримувати задоволення від активностей). 
12. Апатія. 

Якщо ви помітили у своєї дитини три чи більше ознак — зверніть увагу та відверто з нею поговоріть! Якщо насильство все ж сталося, негайно зверніться до поліції.

Рекомендуємо скористатись матеріалами, які було підготовлено та адаптовано у межах проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні»: відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» щодо попередження сексуального насильства щодо дітей у колі довіри;

буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді;

відеоролик «Почни говорити» для дітей та дорослих щодо попередження сексуальних домагань у спорті;

серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми та для дітей «Батьківство в епоху цифрових технологій»:

Захист дітей онлайн; Сексуальний шантаж; Секстинг; Секс-чатинг; Грумінг; Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти. Усі матеріали Проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні», доступні на        сайті    Офісу           Ради                Європи

Що таке психологічне насильство?*

Це коли вами маніпулюють задля власної вигоди. Вас систематично шантажують, переслідують та залякують. Вас постійно та цілковито контролюють, зневажають як особистість, критикують та насміхаються над вами. Вам погрожують відібрати ваших дітей, обмежують у контактах з близькими та друзями. Вам або третім особам погрожують вбивством чи каліцтвом.

❗️Якщо ви потерпаєте від насильства та потребуєте допомоги, зверніться за номерами гарячої лінії «Ла Страда» 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) чи 116 123 (з мобільного) або на номер поліції 102.

Як діяти, якщо ви стали свідком насильства?

1. Підійти до потерпілої особи і вдати, що ви знаєте її. Це допоможе переключити увагу кривдника. Якщо кривдник пішов, запропонуйте допомогу особі, яка зазнала насильства (запропонуйте воду, викликати лікаря, зателефонувати рідним або у відповідні служби тощо); 

2. Зробити кривднику зауваження. Якщо кривдник не відреагує на зауваження, за можливості, зняти все на камеру;

3. Викликати поліцію та стисло описати ситуацію;

4. Якщо життю чи здоров’ю постраждалої особи загрожує небезпека, викликати швидку допомогу.

Що робити, якщо ви стали свідком домашнього насильства?
Обов’язково відреагуйте, не залишайтесь осторонь! Від цього може залежить життя потерпілої особи.

1. Не розпитуйте деталей, не намагайтеся з'ясувати “причини” насильницької поведінки з боку кривдника. Це може викликати до Вас недовіру зі сторони потерпілої особи. Вислухайте потерпілу особу та підтримайте.

2. Поговоріть особисто з потерпілою особою. Спокійно запитайте, чи потрібна їй будь-яка допомога і дайте їй зрозуміти, що вона може вам довіряти і будь-коли звернутися до Вас за допомогою.

3. За необхідності, разом зателефонуйте до відповідних служб або “гарячу лінію” 15-47 / 0 800 500 335;

Чого не слід робити

• жодних умов не треба замовчувати виявлені факти жорстокого поводження з дитиною або реальної загрози вчинення насильства над нею.

По-перше, нехтування проблемою призводить до погіршення ситуації та може вилитися в набагато гірші наслідки.

По-друге, навчальний заклад несе відповідальність за дотримання норм законодавства щодо захисту прав дитини, а тому керівник навчального закладу може притягнути педагогічних працівників у зв’язку з порушенням правових норм навчально-виховного процесу до дисциплінарної відповідальності.

Також не слід намагатися самотужки вирішити проблему. Це може призвести до порушення законодавства та може бути небезпечним. Далі справа є компетенцією установ, організацій і посадових осіб, до яких було передано звернення чи повідомлення. Законодавством передбачено інформування заявника (особи, яка здійснила повідомлення або звернення), а також у самому зверненні може бути зазначено, що заявник бажає бути поінформованим про подальший перебіг справи, бути присутнім під час розгляду звернення).

Рекомендації класному керівникові у випадку, якщо цькування в класі вже почалося:

• Важливо оголосити дітям, як ви до цього ставитеся. Говоріть не про жертву, а про кривдників, фокусуйтеся на їх неприпустимих якостях. Наголосіть, що ви будете дуже засмучені, якщо дізнаєтеся, що у вашому класі є діти, яким приємно когось ображати і мучити. Твердо акцентуйте, що така поведінка неприпустима, і ви в своєму класі цього терпіти не маєте наміру. Зазвичай цього буває достатньо, щоб кривдники принишкли (вони часто боязливі). На тлі затишшя можна приймати заходи по підвищенню статусу дитини-жертви і знайти для нього комфортне місце у класному колективі.
• Перш за все поговоріть з дитиною, що постраждала та виступає в ролі жертви. Поясніть їй, що ви не зможете захищати її, якщо не будете твердо впевнені, що сама вона не провокує булерів. Скажіть, що вам дуже важливо бути справедливим вчителем і нікого не карати марно; візьміть з дитини слово, що вона не буде переходити до помсти, навіть якщо її дражнять. По-друге, підкажіть дитині, як краще поводитися, щоб булери швидше припинили третирування. Кривдники отримують задоволення не від самого процесу виголошення образливих слів, а від ефекту, якого досягають. Коли жертва плаче, сердиться, намагається заперечувати, тікає, вони відчувають свою владу над нею. Якщо ж колишня жертва відповідає сама весело і технічно, її перестають цькувати.

Поведінка дорослих (вчителів, психологів, соціальних педагогів та батьків) у спілкуванні з жертвами третирування має відповідати певним вимогам, оскільки від їхнього ставлення до проблеми та уміння контактувати з дитиною залежить вирішення ситуації. Дорослі, коли дитина повідомила, що вона є жертвою боулінгу, мають говорити:

• Я вірю тобі.Це допоможе дитині зрозуміти, що ви готові допомогти їй вирішити цю проблему;
• Мені дуже шкода, що це вібдбулося з тобою.Дитина відчуватиме, що ви намагаєтеся зрозуміти її почуття.
• У цому немає твоєї провини.Дитина розуміє,  що вона не самотня в подібній ситуації, що деяким її одноліткам також доводиться відчувати або спостерігати різні варіанти  залякувань, цькувань та агресії протягом навчання. Головне на цьому єтапі – спрямувати зусилля на подолання проблеми.
• Добре, що ти зумів сказати мені про це. Це впевнить дитину в тому, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу та підтримку.
• Я люблю тебе і намагатимусь зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека.Це допоможе дитині відчути  допомогу, захист  та дасть надію на покращення ситуації.

Пропонуємо перелік заходів, які повинен вжити педагог, щоб уникнути ситуації появи аутсайдера в дитячому колективі:

• з самого першого дня роботи з класом слід припиняти глузування над невдачами ровесників. Всі ми можемо помилятися, і кожен з нас має право на помилку;
• також слід уникати висміювання, перехвалювання, наклеювання ярликів та зайвого порівняння дітей, не допускати віддавання переваги деяким учням, не підтримувати глузувань, насмішок на адресу певних осіб, суворо припиняти їх, розбір помилок необхідно робити не називаючи прізвищ або індивідуально;
• підтримувати дітей, що стали жертвами;
• якщо репутація дитини якимось чином зіпсована, необхідно дати їй можливість показати себе у вигідному світі, підтримати її досягнення;
• треба заохочувати дитину приймати участь у загальних заходах;
• непопулярних дітей дуже травмує ситуація, коли при розподілі на пари їх ніхто не обирає; якщо команда програє також можуть звинуватити цю дитину; треба продумувати вибір командних ігор та заходів;
• планомірно працювати з родинами, обов'язково цікавитися у батьків про проблеми дитини (заїкання, енурез, інші хвороби);
• підтримувати в учнів адекватну самооцінку;
• контролювати ситуації виникнення цькування та невідкладно реагувати на них;
• у разі виявлення булінгу - невідкладно поговорити з переслідувачами та з'ясувати, чому вони пристають до жертви, звернути увагу на почуття жертви;
• вчити учнів бути толерантними, емпатійними до однокласників, вміти допомагати та підтримувати один одного у скрутних ситуаціях, вміти регулювати власну поведінку, не піддаватися на провокацію, вміти сказати «ні», не терпіти знущань, не соромитись привернути увагу до себе та своїх проблем, звертатись по допомогу до дорослих;
• акцентувати увагу учнів на дотриманні правил поведінки у школі.